Район: Стайки; Общая площадь: 85 м2. Всего 1 этажей. 3 комнатная.
Контакты: Михаил Владимирович (0672309303).
Дом с землей в селе Стайки. Участок 31 сотка, сад. Дом(10,5х8) деревянный обложенный кирпичом газ, 4 комнаты + кухня, веранда(5х3) санузел на улице От дома до Днепра 800м. по хорошей асфальтированной дороге Холмистая местность, очень красивый ландшафт. Дорога возле дома асфальт, освещение. Цена 65 000 у.е. 8–067–230–93–03 Михаил Владимирович. BEZKOMISSII.COM – Все объекты на сайте без комиссионных!!!
понедельник, 27 сентября 2010 г.
среда, 22 сентября 2010 г.
с. Стайки (Кагарлицького району Київської області)
За 4 км нижче від Витачева лежать Стайки. Пристань на Дніпрі. Це, порівняно до інших, нове село, що згадується в літописах лише з ХVІІ ст. Спочатку Стайки належали до славнозвісних князів Глинських. У середині ХVІІ ст. Стайками володів Максимільян Бржозовский, каштелян київський.
За часів Хмельниччини козаки захопили Стайки, і Бржозовський вже в свій маєток не повернувся.
З 1649 р. Стайки – сотенне містечко канівського полку. Гетьман Петро Дорошенко віддав спустошене й безлюдне село Стайки митрополитові київському Іосифу Тукальскому, котрий подарував Стайки Братській Колегії, за якою воно було аж до одібрання церковно-монастирських маєтків за Катерини ІІ.
У 1673 р. московське військо, що йшло проти Дорошенка, зайняло Стайки без бою. Згідно трактату 1686 р. Стайки лишилися за Росією; це був прикордонний пункт. Цікавий опис місцевості біля Києва, який дійшов до нас з 1686 р. і був зроблений київськими воєводами: “Меж Стайками и Трипольем луга и озера многія и на лугах покошено сена в копнах и в стогах многое число, а прозваніе тем лугам и озерам никаково, то сено кошено кем не ведомо, потому что в тех местах жителей никого нет, а город Стайки на горе над рекой Днепром, на устье реки Приставки…А в Стайках было два города, по земляному валу остроги и башни, а тот острог и башня пожжены и вал во многих местах развалился, и нет в Стайках строения и никаких крепостей около города нет”.
У 1707 р. гетьман Мазепа подарував Стайки Братському монастиреві.
У 1783 р. в Стайках була влаштована митна російська комора.
У церкві зберігається Євангеліє, датоване 1627 р., подароване двома запорозькими козаками.
За трактатом 1686 р. вся місцевість, починаючи від Стайок аж до гирла р. Тясмин, не повинна була заселятись і залишалась пусткою аж до ХVІІІ ст. Після Стайок аж до самого Ржищева, власне, нема жодної оселі, про котру можна було б щось цікаве розповісти з історичних подій старого часу.
Біля села виявлено рештки поселень трипільської культури, досліджено біля 30 жител. В урочищі Писаревиці, розташованому поблизу Стайок, збереглися рештки старослов’янського поселення черняхівської культури. Знайдено також скарб з 1000 срібних римських монет (ІІ ст. н.е.).
У районі Стайок збереглися рештки давньорусського поселення й городища, яке окремі вчені вважають літописним містом Святополка (яке у 1095 р. збудував Свя’тополк Ізяславович). Біля села знайдено скарб з монетних гривень та розкопано слов’янський могильник.
нужна раскрутка сайта для поднятия продаж твоего бизнеса?
За часів Хмельниччини козаки захопили Стайки, і Бржозовський вже в свій маєток не повернувся.
З 1649 р. Стайки – сотенне містечко канівського полку. Гетьман Петро Дорошенко віддав спустошене й безлюдне село Стайки митрополитові київському Іосифу Тукальскому, котрий подарував Стайки Братській Колегії, за якою воно було аж до одібрання церковно-монастирських маєтків за Катерини ІІ.
У 1673 р. московське військо, що йшло проти Дорошенка, зайняло Стайки без бою. Згідно трактату 1686 р. Стайки лишилися за Росією; це був прикордонний пункт. Цікавий опис місцевості біля Києва, який дійшов до нас з 1686 р. і був зроблений київськими воєводами: “Меж Стайками и Трипольем луга и озера многія и на лугах покошено сена в копнах и в стогах многое число, а прозваніе тем лугам и озерам никаково, то сено кошено кем не ведомо, потому что в тех местах жителей никого нет, а город Стайки на горе над рекой Днепром, на устье реки Приставки…А в Стайках было два города, по земляному валу остроги и башни, а тот острог и башня пожжены и вал во многих местах развалился, и нет в Стайках строения и никаких крепостей около города нет”.
У 1707 р. гетьман Мазепа подарував Стайки Братському монастиреві.
У 1783 р. в Стайках була влаштована митна російська комора.
У церкві зберігається Євангеліє, датоване 1627 р., подароване двома запорозькими козаками.
За трактатом 1686 р. вся місцевість, починаючи від Стайок аж до гирла р. Тясмин, не повинна була заселятись і залишалась пусткою аж до ХVІІІ ст. Після Стайок аж до самого Ржищева, власне, нема жодної оселі, про котру можна було б щось цікаве розповісти з історичних подій старого часу.
Біля села виявлено рештки поселень трипільської культури, досліджено біля 30 жител. В урочищі Писаревиці, розташованому поблизу Стайок, збереглися рештки старослов’янського поселення черняхівської культури. Знайдено також скарб з 1000 срібних римських монет (ІІ ст. н.е.).
У районі Стайок збереглися рештки давньорусського поселення й городища, яке окремі вчені вважають літописним містом Святополка (яке у 1095 р. збудував Свя’тополк Ізяславович). Біля села знайдено скарб з монетних гривень та розкопано слов’янський могильник.
нужна раскрутка сайта для поднятия продаж твоего бизнеса?
четверг, 16 сентября 2010 г.
Олег Євлогієв: “Не для поразки ми тут стоїмо, ми будемо стояти до перемоги!”
8 грудня 2004 року, після прийняття Верховною Радою України політичної реформи та змін до закону про вибори, Майдан було розпущено. Форпостом і організаційним центром української “помаранчевої” революції залишилося наметове містечко на Хрещатику. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з начальником охорони наметового містечка на Хрещатику Євлогієвим Олегом Анатолійовичем.
- Пане Олегу, розкажіть, будь ласка, про себе. Звідки Ви родом? Як давно на Майдані? Як почуваєтеся?
- Родом я зі славного села Стайки, що на Київщині. Народився у 1984 році. Раніше займався різьбленням по дереву, зараз працюю в Києві ювеліром на заводі Ремточмеханіка та навчаюся заочно в Художньо – промисловому інституті.
З першого дня “помаранчевої” революції перебуваю на Майдані та Хрещатику. Почуваюся, загалом, добре, хоча є трохи кашель, оскільки стоїть сира погода.
- Що спонукало Вас взяти участь у революції? Які у Вас враження від неї як у безпосереднього її учасника?
- Гадаю, що кожен, хто любить свій народ, свою Батьківщину, не може стояти осторонь від усього того, що діється та робиться зараз у нас в країні. Суцільне попрання нашої свободи, нашого права вибору, спонукало не лише мене, але й мільйони людей вийти на майдани та вулиці України, щоб відстояти ці свої права. Мої враження від революції дуже сильні. По – перше, ніхто, зокрема й я, не чекав, що повстане вся Україна, що буде така кількість людей. По - друге, я не думав, що нам будуть так сильно допомагати. Допомога надходить звідусіль, з усієї України. Кожен допомагає у міру своїх сил і можливостей. Нас підтримує весь світ.
- Ви начальник охорони наметового містечка. Скільки людей перебуває в ньому? Від чого і кого Вам доводиться його охороняти?
- Щодо охорони, то, передусім, нам доводиться охороняти наметове містечко від людей, які постійно намагаються чинити проти нас дрібні, й не тільки дрібні, провокації. От, скажімо, декілька днів тому під’їжджає машина “Швидкої допомоги”, з якої вискакує з десяток молодиків з палицями і намагаються вчинити напад на один із флангів містечка. Або інший випадок, досить типовий. Підходить до наметів група молодих людей, перевдягнутих в помаранчевий одяг, щоб зав’язати бійку з перехожими, які перебувають біля наших наметів. А в цей час інша група скритими камерами все це знімає. Був випадок, коли нам привезли каву з клофеліном (це потім визначили наші лікарі), і п’ятнадцятеро наших людей захворіло. Слава Богу, все обійшлося. Та й вночі ми не ходимо поодинці, бо є випадки, коли на нас нападають такі розбійні групи. Тобто роботи вистачає.
Я можу сказати, що тільки на периметрі (від вулиці Прорізної до Головпоштамту) у мене стояло 4 тисячі осіб. А у двох таборах, верхньому і нижньому, - близько 6 тисяч. Люди постійно міняються, одні їдуть додому, на їхнє місце приїжджають інші, деякі їдуть додому на декілька днів та повертаються назад. Постійно є приплив нових, свіжих сил.
- На Вашу думку, хто ці люди, які вчиняють такі провокації?
- Як правило, вони не мають пізнавальних прикмет. Це молоді хлопці кремезної статури. Їх часто підвозять на машинах. Інколи вони перевдягаються у нашу символіку. Матюкаються. Правда, був випадок, коли під’їхала машина, з якої вийшли хлопці у біло – голубих шарфиках, які потім швиденько поховали в кишені. Отже, нам весь час доводиться бути насторожі, відпочивати нема коли. В мене бувають такі ночі, коли я зовсім не сплю, або відпочиваю лише 2 години.
- Як довго ви збираєтеся бути на Хрещатику? Що робитимете далі?
- Поки що маємо вказівку стояти до 26 грудня, дня переголосування. Ми зараз намагаємося реорганізувати табір. Знімаємо малі намети та замінюємо їх на великі, сорокамісні, що опалюються. Окрім того, треба навести лад в самому містечку. Багато людей вже поїхало, але багато й лишилося, тому треба проводити перереєстрацію. Можливо, частина нашого наметового містечка не буде розпущена, а перебазується до Донецька або Одеси, щоб допомогти коаліції “Сила народу” у передвиборчій агітації.
- Не боїтеся?
- Знаєте, “вовків боятися - в ліс не ходити”. Спочатку боялися, але, як не ми, то хто?
- Як Ви оцінюєте прийняття політичної реформи в “пакеті” зі змінами до закону про вибори та оновленням складу Центральної виборчої комісії, що відбулося 8 грудня у Верховній Раді України? Одні кажуть, що це - перемога, інші, що це - вимушений компроміс. Чи нема у Вас відчуття поразки?
- Приходять різні думки, але через необхідність вирішувати стільки нагальних складних справ, немає часу належним чином осмислити все, що відбулося, і зробити глобальні висновки. Знаю твердо лише одне – не для поразки ми тут стоїмо! Кого не спитайте тут, всі скажуть: “Ми будемо стояти до перемоги!”
джерело
пятница, 10 сентября 2010 г.
Про Стайки: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стайки — село Кагарлицького району Київської області. Розташоване на березі Дніпра.
Поблизу села виявили рештки поселення Трипільської культури, знайдено скарб 1 тис. срібних римських монет II століття нової ери. Рештки давнього поселення вчені ідентифікують з літописним містом Новгород Святополчий, що його заснував у 1095 р. Святополк Ізяславич.
За Хмельниччини Стайки було сотенним містечком Канівського полку, опорним пунктом повсталих козаків і населення. Село декілька разів повставало проти самих козаків. Нині в селі нараховується понад 2 тис. мешканців, вони займаються сільським господарством, рибальством на Дніпрі.
Поблизу села виявили рештки поселення Трипільської культури, знайдено скарб 1 тис. срібних римських монет II століття нової ери. Рештки давнього поселення вчені ідентифікують з літописним містом Новгород Святополчий, що його заснував у 1095 р. Святополк Ізяславич.
За Хмельниччини Стайки було сотенним містечком Канівського полку, опорним пунктом повсталих козаків і населення. Село декілька разів повставало проти самих козаків. Нині в селі нараховується понад 2 тис. мешканців, вони займаються сільським господарством, рибальством на Дніпрі.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)
Фейсбук групи про село Стайки
СтайкиГрад - вільне обговорення на любі теми без обмежень! СТАЙКИ_info Стайки - КУЛЬТУРА Староста села Стайки
-
Село Стайки розташоване в північній стороні Кагарлицького району, за 27 км. від районного центру. Зі сходу його омивають води Канівського ...